Оплатну незалежну юридичну практику в нашій країні представляють два види суб'єктів, а саме, адвокати та суб'єкти комерційної діяльності - юристи. Але всі адвокати - визнані юристи, але зовсім не всі юристи є адвокатами.
В Україні під терміном «юрист» досі розуміють щось інше, ніж приймається в усьому цивілізованому світі. Критерії, якими має визначатися дана категорія, наводяться в резолюції «Про свободу здійснення адвокатських професійних обов'язків» Комітету міністрів РЄ. Юристом можна вважати того фахівця, кваліфікацію якого перевірено об'єктивним способом незалежним органом, який складається з адвокатів або за їх участю.До того ж, він зобов'язаний не тільки відмінним чином знати законодавство, а й володіти найвищою кваліфікацією, дотримуватись відомого кодексу адвокатської етики, притому, дотримання даних вимог повинна забезпечувати професійна незалежна адвокатська асоціація.
Фактично, ні юристи-підприємці, ні інші фахівці у сфері права, а саме, учасники неврегульованого ринку за поданням юридичних послуг, не відповідають на сьогоднішній день цим критеріям.
Адвокати отримують власний статус ціною певних зусиль. Причому, профпридатність фахівців у сфері права, фактично, ніким взагалі не перевіряється. Якщо адвокатська діяльність, в основному, регламентована низкою актів і жорсткими Правилами етики, то визнаний фахівець не пов'язаний абсолютно ніякими професійними правилами, а також, дисциплінарної відповідальності не несе, навіть, включаючи власних клієнтів.
Якість послуг у сфері права зараз ніким не контролюється.Наприклад, на адвоката за зверненням клієнта може бути накладено спеціальне стягнення дисциплінарною палатою адвокатської Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії. Аж до позбавлення займатися своєю діяльністю.
Нинішній закон надає адвокатам певні професійні права і гарантії, що, природно, є їх найбільш відчутною перевагою.
В Україні під терміном «юрист» досі розуміють щось інше, ніж приймається в усьому цивілізованому світі. Критерії, якими має визначатися дана категорія, наводяться в резолюції «Про свободу здійснення адвокатських професійних обов'язків» Комітету міністрів РЄ. Юристом можна вважати того фахівця, кваліфікацію якого перевірено об'єктивним способом незалежним органом, який складається з адвокатів або за їх участю.До того ж, він зобов'язаний не тільки відмінним чином знати законодавство, а й володіти найвищою кваліфікацією, дотримуватись відомого кодексу адвокатської етики, притому, дотримання даних вимог повинна забезпечувати професійна незалежна адвокатська асоціація.
Фактично, ні юристи-підприємці, ні інші фахівці у сфері права, а саме, учасники неврегульованого ринку за поданням юридичних послуг, не відповідають на сьогоднішній день цим критеріям.
Адвокати отримують власний статус ціною певних зусиль. Причому, профпридатність фахівців у сфері права, фактично, ніким взагалі не перевіряється. Якщо адвокатська діяльність, в основному, регламентована низкою актів і жорсткими Правилами етики, то визнаний фахівець не пов'язаний абсолютно ніякими професійними правилами, а також, дисциплінарної відповідальності не несе, навіть, включаючи власних клієнтів.
Якість послуг у сфері права зараз ніким не контролюється.Наприклад, на адвоката за зверненням клієнта може бути накладено спеціальне стягнення дисциплінарною палатою адвокатської Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії. Аж до позбавлення займатися своєю діяльністю.
Нинішній закон надає адвокатам певні професійні права і гарантії, що, природно, є їх найбільш відчутною перевагою.
