Дана послуга включає надання правової допомоги на стадіях процедури банкрутства, причому, з двох сторін - боржника і кредитора.
Банкрутство являє собою певну українським відповідним судом неможливість боржника знову відновити власну платоспроможність і остаточно задовольнити вимоги з боку кредиторів, визначені судом, за допомогою спеціальної ліквідаційної процедури.Головним нормативно-правовим документом, який регламентує процедуру банкрутства на території України, є Закон, датований 14 травня 1992 «Про відновлення платоспроможності боржника». Згідно цього законодавчого акту, визнання банкрутом суб'єкта підприємницької діяльності відбуватиметься за заявою боржника господарським судом (добровільне оголошення неспроможності або ж згідно заяви кредитора.
Господарський суд України буде порушувати справу, що стосується банкрутства у випадку, якщо всі вимоги до боржника будуть не менш, ніж триста розмірів зарплати, які три місяці не були задоволені з боку боржника.
Сам боржник при власній неплатоспроможності, у стані звернутися до відповідного суду самостійно із заявою визнати його банкрутом. У даній заяві треба чітко вказати кредиторів, всі обставини справи, які підтверджують неплатоспроможність, а також, вказати конкретні боргові вимоги кредиторів. Додатково до заяви необхідно також додати: рішення з боку власника майна, що стосується звернення такого боржника до суду, в тому числі, бухгалтерський баланс, перелік усього заставного майна і безліч інших документів.
Сама заява стосовно порушення нової справи про банкрутство, до слова, може бути заявником відкликана до опублікування такого оголошення в друкованому органі про те, що порушено нову справу про банкрутство або ж після подібного опублікування, якщо під час місячного терміну не з'явилося жодних інших заяв кредиторів щодо задоволення їх вимог.
До слова, у постанові, що стосується відкриття провадження у цій справі про банкрутство, перераховується:
- - ведення всієї процедури стосовно розпорядження всім майном боржника;
- - призначення основного розпорядника майна;
- - конкретна дата проведення підготовчого судового засідання;
- - введення окремого мораторію на подальше задоволення кредиторських вимог.
Завдяки розгляду заяви кредитора (або кредиторів), а також, відкликання такого боржника у підготовчому судовому засіданні виноситься окрема постанова, в якій чітко визначається:
- - весь розмір вимог кредиторів, які подавали заяву;
- - конкретна дата складання нового реєстру вимог кредиторів дійсним розпорядником майна, причому, реєстр зобов'язаний бути складений, а також, поданий на затвердження до відповідного суду не пізніше 2-ох місяців, а також 10 днів після тієї дати, коли проводилося підготовче судове засідання;
- - дата попереднього судового засідання, яке повинно бути не пізніше 3-ох місяців після дати підготовчого судового засідання;
- - дата скликання самих зборів кредиторів, які мають відбутися за три місяці, а також, десяти днів після дати, встановленої для підготовчого судового засідання;
- - дата судового засідання, на якому виноситься окрема постанова стосовно санації боржника або ж про визнання банкрутом боржника, а також, відкритті нової ліквідаційної процедури, повного припинення виробництва, яке знову-такі повинно відбутися протягом 6 місяців після конкретної дати підготовчого судового засідання.
Кредитори зобов'язані в тридцять днів з дня опублікування подати оголошення про відкриття наступного виробництва в друкованому органі, подати письмові заяви до суду з вимогами, спрямованими до боржника, інші підтверджуючі папери.
Вимоги кредиторів, заявлені по закінченні терміну, який був встановлений для їх подання або ж взагалі не заявлені, не розглядаються, їх вважають погашеними, про що суд одразу зазначає у своїй постанові, якою повністю затверджує реєстр кредиторських вимог. Такий термін виступає граничним, а також, не підлягає поновленню.
Відповідний суд за клопотанням кредиторського комітету (вибирається з числа всіх кредиторів) має право вирішувати, чи проводити санацію боржника, в тому числі, може призначати керуючого санацією.
Санація - заходи, здійснювані з метою запобігти визнання банкрутом боржника, лііквідація, яка прямувала на оздоровлення всього фінансово-господарського становища самого боржника, в тому числі, задоволення частково або в повному обсязі кредиторських вимог завдяки кредитуванню, реструктуризації підприємства, а також, боргів і капіталу, повної зміни організаційно-правової, а також, виробничої структури самого боржника.
З дня винесення остаточного рішення стосовно санації:
- - керівник боржника цілком усувається з посади, притому, в порядку, який визначений законодавством про працю, причому, управління боржником має перейти до керуючого санацією;
- - повністю припиняються повноваження з боку органів управління боржника, а саме, юридичної особи, всі повноваження органів передаються безпосередньо керуючому санацією. До слова, органи управління боржника зобов'язані протягом 3 днів з дня прийняття остаточного рішення про санацію, у тому числі, призначення керуючого санацією зобов'язуються забезпечити передачу спеціальному керуючому санацією будь-якої бухгалтерської та іншої документації боржника, різних штампів і друку, матеріальних та інших цінностей;
- - арешт на майно та інші обмеження різних дій боржника щодо розпорядження його майном накладаються тільки в межах санаціі, також, якщо вони не будуть перешкоджати виконанню плану по санації, в тому числі, не суперечать інтересам самих кредиторів.
У тримісячний строк від винесення остаточного рішення стосовно санації боржника, спецкерівник санацією повинен подати комітету кредиторів затверджений план з подальшої санації боржника для схвалення.
Сам план санації має обов'язково передбачати конкретний термін щодо відновлення платоспроможності цього боржника. Причому, платоспроможність вважають цілком відновленою при повній відсутності ознак банкрутства, які визначені вищевказаним законом.
Якщо у шестимісячний строк з дня винесення такого рішення, що стосується санації, план санації боржника до відповідного суду поданий не буде, суд має право визнати банкрутом боржника та відкрити окрему ліквідаційну процедуру.
Перерахуємо наслідки визнання такого боржника банкрутом.
З дня прийняття винесеної постанови господарським судом стосовно визнання боржника банкрутом, разом з відкриттям ліквідаційної процедури:- - повністю припиняється діяльність боржника в якості підприємця;
- - весь термін виконання грошових зобов'язань з боку боржника вважають таким, який вже настав;
- - цілком припиняється подальше нарахування неустойки, відсотків і всіх інших економічних санкцій по різновидах заборгованості банкрута;
- - відомості, що стосуються фінансового становища банкрута, повністю перестають бути конфіденційними, а також, становити комерційну таємницю;
- - також, знімається арешт на майно, яке було раніше визнано банкрутом.
До того ж, з дня прийняття відповідним судом нової постанови щодо визнання боржника банкрутом, в тому числі, відкриття ліквідаційної процедури, цілком припиняються повноваження органів з управління банкрута щодо управління, а також, розпорядження майном (якщо це раніше не було зроблено). Причому, керівник банкрута повністю звільняється від роботи з причини банкрутства підприємства, робиться спеціальний запис у трудовій книжці, цілком припиняються повноваження всіх власників майна.
Опублікування відомостей, що стосуються визнання банкрутом, відкриття нової ліквідаційної процедури відбувається ліквідатором у друкованих офіційних органах повністю за рахунок банкрута у п'ятиденний термін.
Після завершення інвентаризації, процедури оцінки майна, ліквідатор продає майно банкрута на спеціальних відкритих торгах, якщо самим комітетом кредиторів не встановлювався інший порядок з продажу майна такого банкрута.
Всі кошти, придбані від продажу майна такого банкрута, потім направляються на те, щоб задовольнити вимоги кредиторів у суворій черговості, згідно з передбаченою процедурою чинного законодавства України.
Всі вимоги, які були заявлені за завершення терміну, встановленого для подання, вважають погашеними і взагалі не розглядаються.
Майно, що залишилося після повного задоволення кредиторських вимог, потім передається власнику або спеціальному уповноваженому ним органу. Після закінчення розрахунків у зв'язку з кредиторами ліквідатор повинен подати звіт, а також, ліквідаційний баланс в суд.
Якщо за підсумками ліквідаційного балансу після повного задоволення кредиторських вимог майна не залишилося, суд виносить рішення, що стосується ліквідації такої юридичної особи - банкрута. Причому, копія цієї постанови має бути спрямована органу, який займається державною реєстрацією юридичної особи, різним органам держстатистики для повного виключення цієї юридичної особи з реєстру компаній, а також, фірм, у тому числі, власнику (органу, який уповноважений управляти майном), органам податкової служби по знаходженню самого банкрута.
Якщо майна цього банкрута недостатньо, щоб цілком задовольнити всі кредиторські вимоги, його вважають таким, який взагалі не має боргів і цілком може продовжувати власну підприємницьку діяльність. Також господарський суд в змозі винести рішення, що стосується ліквідації юридичної особи, що звільняється від боргів виключно у разі, якщо у неї було менше майнових активів, ніж потрібно, згідно із законодавством для її функціонування.
Як ми бачимо, процедура банкрутства вкрай складна і заплутана, вона вимагатиме дотримання всіх термінів, а також, підготовки документів у повній відповідності з наперед встановленими нормами.
Підприємцю, який не має певного досвіду в таких справах, вкрай складно вміло розібратися у всіх існуючих тонкощах процедури банкрутства і повноцінним чином захистити власні інтереси.
Фахівці нашої фірми готові надати Вам великий спектр послуг, які необхідні для проведення банкротства. До слова, ми можемо представляти Ваші інтереси ще на стадії банкрутства і на стороні фірми-банкрута, і на стороні кредитора.
